В Італії розслідують можливу участь «туристів-снайперів» у вбивствах мирних жителів Сараєва

Прокурори Мілана відкрили кримінальне провадження щодо груп громадян Італії, які, за версією слідства, могли платити військовим боснійських сербів за поїздки на позиції навколо Сараєва під час облоги 1992–1996 років.

Слідство перевіряє інформацію, що ці поїздки нібито здійснювалися з метою стріляти по цивільному населенню.

Джерело: kyiv24.news

Облога Сараєва, під час якої загинули понад 10 тисяч людей, стала однією з найкривавіших сторінок війни в Боснії і Герцеговині. Місто роками перебувало під обстрілами та прицільним снайперським вогнем, унаслідок чого гинули і дорослі, і діти.

Міланські слідчі вивчають дані, що групи італійців та іноземців могли платити великі суми армії Радована Караджича, щоби їх підвозили на пагорби навколо міста. Там вони, за свідченнями, отримували можливість стріляти по місцевих жителях. Караджича у 2016 році засудили за геноцид і злочини проти людяності.

Розслідування розпочалося після звернення міланського письменника Еціо Гаваццені, який зібрав початкові докази та отримав додаткові матеріали від колишнього мера Сараєва Бенджаміна Карича. Поштовхом для цієї роботи став документальний фільм словенського режисера Мірана Зупаніча Sarajevo Safari, що вийшов у 2022 році. У ньому колишній сербський військовий стверджує, що іноземці брали участь у стрільбі по цивільних. Ветерани війни ці заяви заперечують.

За словами Гаваццені, йдеться про «багато італійців», а також громадян інших західних країн, які «платили за можливість стріляти з позицій сербських сил». Він називає це потоком «воєнних туристів», які збиралися у Трієсті, їхали до Белграда, а звідти — на позиції під Сараєвом у супроводі солдатів.

Найближчими тижнями частину підозрюваних італійців планують допитати.

Одними з найвідоміших жертв снайперів стали Бошко Бркіч і Адміра Ісміч — закохана пара, яку вбили у 1993 році під час спроби перетнути міст. Їхня історія стала одним із символів трагедії облоги, так само як і бульвар Меші Селімовича, який отримав назву «Алея снайперів» через постійну загрозу для місцевих мешканців.