Дизайнерка з Флориди перетворює шкіру пітонів на моду

Ці нехарактерні для США змії захопили Флориду, і їх потрібно знищити. Дизайнери моди переконані, що залишки пітонів не повинні пропадати марно.

Джерело: nationalgeographic.com

Більшість мисливців на бірманських пітонів утилізують їх після умертвіння, але дизайнерка з Південної Флориди Елль Барбейто перетворює їх на аксесуари, щоб підвищити обізнаність про екологічну катастрофу, що знищує Еверглейдс.

Після півночі Елль Барбейто заїхала на своєму пікапі Dodge у глибини Флоридських боліт. Блукаючи вузькими болотяними дорогами серед кипарисів та бромелій, вона зупинилася, посвітила ліхтарем на сріблясте тіло в папоротях і вигукнула: «Пітон!» Далі в хід пішла її зброя.

Флоридська проблема пітонів

Ніхто точно не знає, як бірманські пітони опинилися в Еверглейдс, але, за оцінками, їх уже десятки тисяч. Ці ненажерливі змії майже не мають природних ворогів (окрім алігаторів) і винищують місцеву фауну — від зникаючих пацюків до рідкісних птахів. За 25 років із південних боліт Флориди вилучено понад 23 500 пітонів завдяки щорічним полюванням, спеціальним агентам і волонтерам, як-от Барбейто.

Однак замість того, щоб викинути вбиту змію, вона забирає її додому — і перетворює на модний виріб.

Мистецтво з отруйного матеріалу

29-річна Барбейто — випускниця модної школи в Нью-Йорку. Вона шиє аксесуари з пітона — ремені, сумки, деталі для взуття — із шкіри, яку сама видобула. Її вироби розлітаються протягом 24 годин після публікації в соцмережах.

«Я маю зв’язок із матеріалом, якого не має більшість художників», — каже вона.

У світі моди дедалі більше брендів шукають етичні й сталi альтернативи шкірі — від шкіри з грибів до яблук. Але шкіра пітонів з Еверглейдс — це реальний, природний матеріал, що вирішує проблему інвазії.

З мисливця — в дизайнера

Барбейто не завжди була мисливицею. Вона долучилась до полювання на пітонів 8 років тому, під час візиту додому у Флориду. Її батько, Марк Йон, — агент з вилучення пітонів. Побачивши, як інші мисливці викидають красиву шкіру, вона вирішила: «Це матеріал — відповідь на моє питання: як створювати моду, не шкодячи планеті?»

Вона вивчила техніку відлову, а з 2019 року почала продавати аксесуари онлайн. Її пріоритет — невідходне, усвідомлене виробництво.

«Я не Amazon Prime. Я не маю складу. Кожна річ створюється з наміром», — каже дизайнерка.

Виробництво у дворі

У дворі батьківського будинку в Кутлер-Бей (півгодини від Маямі) Барбейто розділяє змію, вимочує шкіру у гліцерині та спирті, сушить її дві тижні на дерев’яних щитах, а потім власноруч шиє вироби.

Ціни варіюються — від $425 за ремінці для чобіт до $1200 за мінісумки. Для індивідуальних замовлень вона влаштовує нові нічні рейди.

Мода як екологічне рішення

Її вироби не лише естетичні, але й слугують освітнім інструментом — особливо для клієнтів у Нью-Йорку чи Лос-Анджелесі. Одна з її нових колекцій натхненна ранчо у Флориді та включає шкіряні елементи для верхової їзди.

«Це не просто речі. Це спосіб розповісти історію. Це честь — дати їм друге життя», — каже вона про змій.

Індустрія на підйомі

Стартап з Маямі Inversa уже співпрацює з мисливцями на пітона, діючи як посередник між ними та модними брендами. Серед партнерів — Габріела Герст (python-помпи та сумки), Йоганна Ортіс (пояси з луски азійського коропа), Catherine Holstein (Khaite) — все більше дизайнерів використовують інвазійні види як відновлювальні матеріали.

«Це красивий матеріал, який ще й допомагає екосистемі», — каже Герст.

Місія понад моду

Хоча її ім’я дедалі частіше з’являється в модних колах, Барбейто лишається вірною своїй меті — зберігати екосистему та створювати моду з сенсом.

«Я не хочу, щоб це сприймалося лише як одяг. Для мене головне — створити щось із метою».

Ця історія з’явиться у вересневому номері журналу National Geographic за 2025 рік. Авторка книги: Rebecca Renner – Gator Country: Deception, Danger, and Alligators in the Everglades.