Україна відновила пошкоджену ділянку нафтопроводу «Дружба»

Нафтопровід «Дружба» знову готовий до експлуатації та постачання сировини до окремих європейських країн.

Це стало можливим після завершення відновлювальних робіт на пошкодженій ділянці об'єкта. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна повністю виконала необхідний ремонт відповідно до раніше досягнутих домовленостей із Євросоюзом.

Джерело: fakty.com.ua

За словами глави держави, відновлена ділянка постраждала внаслідок чергового російського удару. Після проведення комплексу технічних заходів трубопровід здатний повноцінно виконувати свої транзитні функції. Водночас керівництво країни наголошує на збереженні високих ризиків атак, оскільки Росія вже неодноразово цілила по енергетичній інфраструктурі, зокрема у січні.

Система «Дружба» залишається однією з найпотужніших у світі з пропускною здатністю близько 2 млн барелів на добу. Її будівництво розпочалося ще у грудні 1960 року, а повноцінний запуск відбувся у жовтні 1964 року. Наразі експлуатацію українського сегмента забезпечує Львівське управління нафтопроводу, створене спеціально для керування цим масштабним проєктом.

Загальна протяжність магістралі становить приблизно 5 200 км. Вона бере початок у Татарстані, проходить через Брянськ і розгалужується в білоруському Мозирі на дві основні гілки. Північний напрямок пролягає через Польщу до Німеччини, тоді як південний маршрут забезпечує енергоресурсами країни Центральної Європи.

Південна гілка нафтопроводу проходить територією України на відстані понад 600 км. Маршрут пролягає від кордону з Білоруссю до міста Броди у Львівській області, де відбувається подальший розподіл потоків. Ця артерія є ключовою для транспортування нафти до нафтопереробних підприємств Словаччини, Угорщини та Чехії.

Відновлення роботи «Дружби» є стратегічно важливим кроком для стабільності енергетичного ринку регіону. Попри складні безпекові умови, Україна продовжує виконувати свої зобов'язання як надійна транзитна держава. Подальше функціонування системи залежатиме від захищеності інфраструктурних об'єктів від можливих обстрілів у майбутньому.