Вчені вперше картографували глобальну мережу мікоризних грибів

Мікоризні гриби утворюють колосальні підземні мережі, які підтримують життя рослин і допомагають регулювати клімат Землі, утримуючи вуглець у ґрунті.

Джерело: phys.org

У дослідженні, опублікованому в журналі Science, міжнародна команда вчених за допомогою машинного навчання та роботизованого сканування створила першу глобальну карту розподілу арбускулярної мікоризи (АМ-грибів). Ці організми утворюють симбіоз із близько 70% видів рослин, постачаючи їм воду й поживні речовини (зокрема понад 80% фосфору) в обмін на вуглець. За оцінками дослідників, загальна довжина цих підземних ниток (гіф) становить неймовірні 110 квадрильйонів кілометрів, а їхня маса сягає 300 мегатонн вуглецю, що в 4–6 разів перевищує вагу всіх живих людей на планеті.

Цю систему часто називають «кровоносною системою Землі», адже в здоровому ґрунті мікориза здатна збільшити площу живлення коріння рослин у 100 разів. Лише в одній чайній ложці землі може міститися до 10 метрів грибних тенет. Попередні дослідження цієї ж команди вчених показали, що всередині цих живих транспортних систем вуглець і мікроелементи рухаються з величезною швидкістю — до 120 мікрометрів на секунду, що в масштабах мікросвіту відчувалося б як 400 км/год. Нова ж інтерактивна карта, розроблена спільно з дизайнером Моріцом Штефанером, дозволяє урядам та екологам детально оцінювати щільність цієї інфраструктури на кожному квадратному кілометрі суші.

Попри колосальну важливість для планети, підземні мережі перебувають під серйозною загрозою через діяльність людини. Дослідження виявило, що на сільськогосподарських угіддях щільність мікоризи приблизно вдвічі менша, ніж у дикій природі. Особливо вразливими виявилися дикі степи й луки — вони містять близько 40% усієї біомаси АМ-грибів, але водночас перетворюються на ріллю в чотири рази швидше, ніж вирубуються ліси. Ситуацію ускладнює й те, що 95% заповідних зон для підземного біорізноманіття наразі позбавлені будь-якого офіційного природоохоронного статусу.

Еволюційний біолог і керівниця організації SPUN Тобі Кірс, яка нещодавно отримала престижну премію Тайлера (так звану «Нобелівську премію з екології»), наголошує, що гриби занадто довго ігнорували в кліматичній політиці, і цей тренд час змінювати. Співавтор дослідження, біолог Мерлін Шелдрейк додає, що розуміння роботи цієї планетарної інфраструктури є ключем до вирішення багатьох сучасних викликів — від продовольчої безпеки до глобального потепління. Водночас карта підсвітила безліч «білих плям» на карті світу, де ґрунт іще взагалі не досліджували, тож попереду на вчених чекає багато роботи.