Дороги розрізали Велику Британію на тисячі ізольованих клаптів дикої природи

Ландшафт Великої Британії значною мірою фрагментований дорогами: дослідники з Кардіффського університету встановили, що понад 70% бездоріжних територій країни мають площу менше 1 км².

Джерело: phys.org

Більш як 60% таких ділянок є меншими за типову площу, необхідну для виживання багатьох поширених британських ссавців. Через це види, зокрема борсук європейський і лисиця руда, стикаються з підвищеним ризиком зіткнень із транспортними засобами.

Докторка Сара Реймонд, яка виконала це дослідження під час навчання в аспірантурі Школи біологічних наук Кардіффського університету, зазначила, що дороги займають близько 20% суходолу у світі та поділяють його майже на 600 тисяч фрагментів. Це знижує зв’язність середовищ існування і щороку призводить до мільйонів випадків загибелі тварин на автошляхах, що є однією з головних причин скорочення популяцій і втрати біорізноманіття. Результати дослідження «Кількісна оцінка бездоріжних територій і фрагментації в контексті ризику зіткнень тварин із транспортом у Великій Британії» опубліковано у журналі Scientific Reports.

Науковці використали дані OpenStreetMap для картографування доріг по всій території Великої Британії та визначення так званих «зон впливу доріг» — територій навколо автошляхів, де спостерігаються екологічні наслідки. Загалом зафіксовано 6 138 бездоріжних ділянок за радіусу зони впливу 1 км, 29 164 — за 500 м і 93 561 — за 100 м. Більшість із них (71–74%) мають площу менше 1 км², тоді як лише 0,002–0,014% перевищують 100 км². Найбільші за площею бездоріжні масиви зосереджені у Шотландії — насамперед у Шотландському нагір’ї та на території Національного парку Кернгормс; натомість в Англії зафіксовано найбільшу кількість окремих фрагментів, але найменшу частку суходолу без доріг.

Дослідники також встановили, що 53% бездоріжних територій не входять до чинних природоохоронних зон. Доктор Перкінс, керівник Road Lab у Кардіффському університеті, підкреслив, що розширення та поєднання таких ділянок може стати практичним шляхом зміцнення природоохоронної мережі й одночасного зменшення кількості зіткнень тварин із транспортом. За словами докторки Реймонд, домашній ареал борсука європейського перевищує площу 73% бездоріжних ділянок, що робить цей вид особливо вразливим. Подальші дослідження мають визначити пріоритетні території для втручання та оцінити довгострокові наслідки дорожньої фрагментації для популяцій диких тварин.