Археологи знайшли втрачене місто за допомогою мапи віком 1500 років

Стародавня мозаїчна мапа допомогла археологам ідентифікувати ймовірно давно втрачене візантійське місто, приховане під пустельним ландшафтом Йорданії неподалік Мертвого моря.

Джерело: timesofindia.indiatimes.com

Дослідники вважають, що це поселення — Тараїс, місто, позначене на знаменитій Мадабській карті, яка є однією з найдавніших географічних мозаїк Святої Землі. Відкриття стало результатом поєднання підказок зі старовинної мапи з сучасними польовими дослідженнями та розкопками, проведеними в період між 2021 та 2024 роками в південній частині країни.

Мадабська карта, створена у VI столітті, зберігається в церкві Святого Георгія в місті Мадаба. На ній детально зображені річки, торгові шляхи та релігійні пам’ятки, зокрема Єрусалим та річка Йордан. Протягом десятиліть науковці сперечалися про точне розташування Тараїса, що на мозаїці позначений на південний схід від Мертвого моря. Зіставивши географічні деталі з сучасними топографічними даними, археологи зосередили пошуки поблизу селища Ель-Ірак у провінції Карак.

Під час розкопок вчені виявили залишки великої церкви у формі базиліки з мозаїчною підлогою, житлові будинки, фрагменти кераміки та скляні вироби. Окрім релігійних споруд, на місці знайдено докази сільськогосподарської діяльності, зокрема інфраструктуру для виробництва оливкової олії. Це свідчить про те, що поселення було не просто релігійним постом, а активним економічним центром, який обслуговував мандрівників і торговельні мережі візантійського періоду.

Наявність християнських символів вказує на те, що Тараїс був важливою громадою у IV–VII століттях нашої ери. Місто відігравало значну роль у паломництві та торгівлі, проте згодом воно поступово зникло з історичних записів. Дослідники припускають, що занепад почався у VII столітті через зміну торгових шляхів, політичні трансформації під час переходу від візантійського до раннього ісламського правління, а також через можливу сейсмічну активність у регіоні.

Протягом століть ерозія та пустельні осади повністю поховали місто, залишивши лише незначні уламки на поверхні. Тараїс фактично стерся з пам'яті людства, зберігшись лише як напис на Мадабській карті. Теперішнє відкриття підтверджує надзвичайну точність давніх картографів, які, не маючи супутникових знімків чи цифрових інструментів, змогли створити напрочуд надійне представлення регіону, що досі слугує провідником для сучасної науки.

Перевідкриття Тараїса демонструє, як традиційна археологія продовжує спиратися на історичні тексти та давнє мистецтво разом із сучасними науковими методами. Для вчених цей успіх є нагадуванням про те, що стародавні цивілізації фіксували свій світ із набагато більшою точністю, ніж вважалося раніше. Знахідка дає цінну інформацію про функціонування візантійських громад біля Мертвого моря та допомагає відновити прогалини в історії пізньої античності в Леванті.