Звіт Lloyd’s Register виявив географічний розрив між виробництвом та споживанням екопалива

Ранні інвестиції в невелику кількість стратегічно розташованих хабів та експортних воріт можуть значно прискорити появу та впровадження екологічно чистого морського палива.

Джерело: maritimeprofessional.com

Про це йдеться у новому звіті Центру декарбонізації морського транспорту Lloyd’s Register (The Decarb Hub) під назвою «Побудова ланцюжка постачання сталого морського палива». Дослідження є першим у серії «Морська система в перехідний період» і представляє глобальну обґрунтовану оцінку того, де альтернативне паливо (включаючи електропаливо e-fuels та окремі види біопалива) вироблятиметься, експортуватиметься та заправлятиметься (бункеруватиметься) у першу чергу.

Аналіз показує, що світовий попит на бункерування є надзвичайно концентрованим: лише 19 портів забезпечують близько половини всього морського палива у світі. Це створює чітку можливість для прискорення екологічного переходу шляхом оснащення невеликої кількості цих високоефективних портів інфраструктурою для безпечного поводження з новими видами палива. Водночас звіт фіксує географічну невідповідність між регіонами, де зароджується виробництво сталого палива, та портовими хабами, де зараз зосереджений основний попит. Більшість надійних виробничих проєктів розташовані за межами сучасних великих бункерувальних центрів. Це означає, що перша хвиля постачань залежатиме від зв'язування експортно-орієнтованих регіонів із центрами попиту через нові торговельні маршрути.

Ключовим висновком дослідження є те, що перші паливні проєкти переважно розміщують спільно з наявними промисловими та портовими енергетичними кластерами. Понад 60% проєктів із виробництва електропалива (e-fuel) розгортаються в межах діючих нафтопереробних заводів, нафтохімічних хабів або енергетичних об'єктів. Це допомагає знизити ризики реалізації завдяки використанню наявної інфраструктури зберігання, логістики, інженерних мереж та отриманих дозволів.

• Експерти виділяють три регіональні моделі, які формуватимуть майбутній ринок:
• Азійські хаби значною мірою залежатимуть від імпорту палива;
• Європа, найімовірніше, поєднуватиме власне внутрішнє виробництво із закордонними поставками;
• Регіони Америки, Африки та окремі країни Азії можуть стати експортерами, орієнтованими на виробництво, забезпечуючи як локальні, так і міжнародні ринки.

Автори звіту доходять висновку, що головні бар'єри для масштабування екологічного судноплавства наразі є фінансовими, регуляторними та координаційними, а не технічними. Для переведення проєктів зі стадії оголошення до реальної експлуатації критично важливими будуть скоординовані інвестиції у виробництво, порти та судноплавство, що підтримуватимуться механізмами змішаного фінансування та розподілу ризиків. Додатково дослідники презентували інструмент Port Explorer Tool — багатокритеріальну систему оцінювання, яка допоможе інвесторам і політикам виявляти нові перспективні порти з високим потенціалом для експорту або бункерування палива за межами нинішніх лідерів ринку.