Вчені змоделювали поширення чуток у Франції за законами вірусології

Дослідники з’ясували, що «Великий страх» у Франції 1789 року поширювався подібно до інфекційної хвороби.

Упродовж двох тижнів селяни по всій країні охопили панікою через чутки, нібито аристократи готували змову проти них. Ці події стали важливим поштовхом до Французької революції та падіння феодалізму.

Джерело: phys.org

У новій роботі, опублікованій у журналі Nature, команда використала епідеміологічні моделі для аналізу поширення чуток, застосувавши методи, схожі на ті, що використовуються у вивченні вірусів. Вчені оцифрували історичні дані про шляхи руху пліток і виявили, що вони мали «коефіцієнт відтворення» 1,5, досягаючи піку 30 липня, а далі різко знижувалися.

Поширення найбільше відбувалося у густонаселених та заможних містах, серед грамотного населення, уздовж головних доріг і поштових шляхів. Автори підкреслюють: так само, як у випадку з інфекціями, центри з великою кількістю зв’язків ставали головними осередками «зараження».

Дослідники роблять висновок, що «Великий страх» був не лише емоційною реакцією, а й політично зумовленим явищем у контексті конфлікту між селянами та феодалами. Вивчення цієї події дозволяє краще зрозуміти, як дезінформація може впливати на соціальні зміни, і створює модель, яку можна застосувати до сучасних прикладів поширення чуток у цифрову епоху.