1800 кілометрів хоче пішки пройти мандрівник із Чернігова Олександр Волощук.

2 серпня зранку він стартував із найзахіднішої точки України — Соломонова на Закарпатті і планує дістатися до села Рання Зоря на Луганщині.

Візіком,  maps API, мандри, маршрут,

Про це повідомляють Новини картографії від Візіком з посиланнямна Закарпаття онлайн.

Це друга частина його маршруту. Він назвав його "Український хрест": торік ішов з півночі на південь — із села Грим’яч Чернігівської області до міста Вилкове Одеської.

Село Соломоново на Закарпатті. Саме звідси, із найзахіднішої точки України, починає свій піший маршрут Олександр Волощук. Вирушає о 10:40 ранку. Каже: за його підрахунками, мандрівка має зайняти 1800 кілометрів. За один день чоловік планує долати у середньому 25-30 кілометрів. Зупинятиметься відпочивати, а також поїсти і поспати.

Читайте також:

З важким наплічником, тут близько 23 кілограм, іду 30 хвилин, потім 10 хвилин відпочиваю, пів години йду, 10 хвилин відпочиваю, — розповів Олександр. — За пів години в нормальних умовах я проходжу 2,5 кілометри. Обідній привал – це приблизно менше години. Потім, коли вже 30 кілометрів пройдено, може бути трішки більше чи трішки менше, тоді вже я шукаю місце для ночівлі. Ставлю намет, готую собі вечерю, описую день у похідному щоденнику. Інколи, звісно, треба зупинитися робити "дньовки" для того, щоб відпочити, щось там полагодити, випрати одяг.

У мандрівку Олександр бере намет, спальний мішок, газовий балон, газовий пальник, певний запас одягу, деяку їжу, карти тих місць, де буде проходити, супутниковий навігатор, ніж.

Ну і решту дрібничок, які теж мають вагу, — сказав чоловік. — Ваги додає, звісно, вода, бо вода потрібна завжди. У мене, напевно, ніколи менше 20 кілограм не було.

Олександр Волощук, окрім того ще й письменник, тому під час мандрівок веде щоденник, а записи, каже, використовує в написанні книг.

Усе записую. Щодня я знаходжу час на це. Під час мандрівки, коли я йду пішки, на привалах я дістаю свій блокнот, у якому записую, що цікавого було за ці пів години, коли я йшов. Потім ввечері, коли я вже вільний від усього, тоді відкриваю великий товстий зошит загальний і повністю описую свій день, усе, що було цікаве й важливе. Усе це в хронологічному порядку зберігається, — розповів Олександр.

Чоловік каже: мандрує вже 19 років. Почав мандрувати велосипедом у 17-річному віці, а в 2002 році відкрив для себе автостоп. Пішки подорожуватиме вчетверте.

Я з дитинства це любив. Моїми улюбленими книгами у школі ще в молодших класах були географічні карти й атласи. Я дуже любив географію, — розповів мандрівник. — У 5 класі я знав усі столиці країн світу й мені хотілося з часом вже не віртуально мандрувати картами й атласами, а вже реально побачити усі ці країни, гори, моря й океани.

Маршрут Олександр Волощук почав у Соломонові на Закарпатті, а завершить у селі Рання Зоря на Луганщині. Дістатися туди він хоче до 10 жовтня.