Давні водозбори Марса вперше нанесли на карту

Що можуть показати вченим нанесені на карту дренажні системи Марса щодо водяного минулого планети?

Джерело: phys.org

На це питання відповідає нове дослідження, опубліковане в Proceedings of the National Academy of Sciences. Команда науковців з Техаського університету в Остіні провела перше картографування марсіанських річкових басейнів. Дослідження допомагає зрозуміти, скільки води існувало на Марсі в давнину, і створює нові методи картографування таких систем на інших планетах.

Для роботи використовували дані висотоміра MOLA з апарата Mars Global Surveyor і знімки камери CTX з Mars Reconnaissance Orbiter, яка забезпечує повне покриття поверхні Марса. Для позначення річкових систем застосували ArcGIS Pro. Вчені картували лише великі водозбори площею понад 105 км² — це типовий мінімум для значних дренажних систем на Землі.

У результаті вони нанесли на карту 16 водозборів, які, за оцінками, утворили близько 28 000 км³ осаду — приблизно 42% від усього обсягу, який переносили давні марсіанські річки. Також з’ясовано, що вихідні каньйони забезпечували близько 24% глобального обсягу річкових осадів.

«Ми давно знали, що на Марсі були річки, — каже доктор Тімоті А. Гаудж, співавтор дослідження. — Але ми не знали, наскільки ці річки були організовані у великі дренажні системи планетарного масштабу».

Марс утворився приблизно 4,5 млрд років тому. Тривалість існування рідкої води на його поверхні досі обговорюється, але дослідження 2022 року вказує, що вода могла зберігатися до 2 млрд років тому.

Окрім водозбірних систем, каньйонів, озер і долин, існують й інші свідчення рідкої води: дельти, канали стоку, уступи, схожі на тераси, та мікроканавки. Мініралогічні ознаки включають глини, сульфати, карбонати та гематит — знамениті «чорнички», виявлені марсоходом Opportunity у 2004 році.

Вчені вважають, що Марс втратив воду через згасання магнітного поля, кліматичний колапс і поховання води в ґрунті. Коли маленьке ядро планети охололо, магнітний захист зник, а сонячна радіація почала руйнувати атмосферу та випаровувати воду. Частина її втекла у космос, а частина, ймовірно, залишилася під поверхнею у вигляді підземних вод або в полярних льодах.