Науковці пропонують трансплантацію грибів для порятунку вразливих екосистем

Атол Пальміра, розташований посеред Тихого океану, вважається однією з найбільш незайманих екосистем на планеті.

Джерело: phys.org

Протягом останніх років природоохоронці активно видаляли тут насадження інтродукованих кокосових пальм, щоб звільнити місце для відновлення корінного дерева — пізонії великої. Проте нове дослідження, опубліковане в журналі «Сучасна біологія», доводить, що простого усунення загарбників недостатньо. Успішна регенерація лісів критично залежить від наявності специфічних ґрунтових грибів, які утворюють нерозривний симбіоз із корінням місцевих дерев.

Мікоризні гриби формують підземні мережі, які постачають рослинам воду та поживні речовини в обмін на вуглець. На Пальмірі цей зв'язок настільки тісний, що гриби були виявлені у кожному зразку коренів пізонії на 27 островах атола. Деякі з ідентифікованих видів грибів не зустрічаються більше ніде на Землі. Дослідження показало, що чим далі від пізоній бралися проби ґрунту, тим менше там було специфічних грибкових партнерів, що пояснює труднощі з відновленням лісу на територіях колишніх кокосових плантацій.

Зв'язок між життям у ґрунті та океаном на атолах є прямим і життєво важливим. Пізонії створюють густу крону для гніздування мільйонів морських птахів, чий послід — гуано — збагачує піщаний ґрунт нітрогеном та фосфором. Ці поживні речовини змиваються в океан, де живлять планктон, що є основою життя для розкішних коралових рифів. Таким чином, зникнення будь-якої ланки, включно з підземними грибами, може призвести до руйнування всього ланцюга: від птахів та лісів до риб і акул у лагуні.

Цікавим відкриттям стала роль сухопутних крабів у підтримці грибкового різноманіття. Риючи нори, краби аерують ґрунт та перемішують його шари, що сприяє збільшенню щільності грибкових партнерів пізонії. Порівнявши зразки всередині та зовні крабових нір, вчені зафіксували вищу концентрацію симбіотичних грибів саме там, де активно працюють ці ракоподібні. Це підкреслює складну взаємозалежність усіх мешканців атола, де навіть невеликі зміни в активності одного виду впливають на мікробіом усієї системи.

Раніше відновлення екосистем зосереджувалося майже виключно на висадці корінних рослин. Проте досвід Пальміри показує, що для успіху необхідно впроваджувати рослини разом із їхніми природними грибковими союзниками. Науковці ідентифікували «гарячі точки» з найбільшою концентрацією потрібних мікроорганізмів і пропонують використовувати трансплантацію ґрунту з цих зон для підтримки молодих саджанців пізонії. Такий підхід дозволить значно прискорити відродження лісів на територіях, що були спотворені людиною ще в середині минулого століття.

Це дослідження нагадує, що збереження природи неможливе без урахування видів, яких ми не бачимо неозброєним оком. На вразливих острівних системах втрата симбіотичних партнерів є непоправною, оскільки альтернативні джерела поживних речовин майже відсутні. Робота вчених на Пальмірі закладає фундамент для нової стратегії реставрації островів по всьому світу, де підземні гриби стають повноцінними об'єктами охорони нарівні з рідкісними птахами чи коралами. Лише цілісний підхід до екосистеми дасть шанс на виживання цим унікальним куточкам планети.