Підйом рівня моря може вдарити по бізнесу й економіці прибережних міст Норвегії

Клімат у Норвегії, як і в усьому світі, змінюється: повітря й океан поступово теплішають, погодні явища стають жорсткішими, а рівень моря зростає.

Це підвищує ризик штормових нагонів і прибережних затоплень, які можуть мати серйозні наслідки для бізнесу та робочих місць.

Джерело: phys.org

Дослідження на цю тему опубліковане в журналі Environmental Research Letters. Його автори проаналізували, які саме підприємства та робочі місця розташовані в зонах потенційного затоплення і наскільки вразливими вони є за різних кліматичних сценаріїв.

За словами Франсіса Барре, докторанта Норвезького університету науки і технологій, відомо, що рівень моря підвищується через зміну клімату, однак досі було мало інформації про те, кого саме це зачепить. Метою дослідження стало визначення робочих місць і підприємств, що фактично знаходяться в зонах ризику затоплення.

У межах роботи було створено цифрові карти, які дозволяють детально розглянути прибережні території. Користувачі можуть наближати зображення до рівня своєї громади та бачити, де розташовані підприємства, яку економічну цінність вони створюють і які з них потрапляють у зони можливих штормових нагонів.

Для аналізу використали сценарії затоплень Норвезького управління водних ресурсів і енергетики. Вони моделюють наслідки 20-річного, 200-річного та 1000-річного штормових нагонів як за нинішнього рівня моря, так і за найгіршого сценарію, коли глобальна температура зросте на 3–5 градусів Цельсія. Такий сценарій, за оцінками науковців, може реалізуватися до 2100 року за умови збереження нинішніх темпів викидів парникових газів.

Результати показали, що за найгіршого сценарію наслідки навіть відносно частого 20-річного штормового нагону можуть бути серйознішими, ніж наслідки рідкісного 1000-річного нагону за нинішніх умов. Барре зазначає, що екстремальні рівні води, які раніше вважалися винятковими, у майбутньому можуть стати звичним явищем.

Найбільші економічні втрати прогнозуються у сфері послуг, зокрема в торгівлі та транспорті, а також у секторі державного управління. За найгіршого сценарію валова додана вартість, яка опиниться під загрозою затоплення, становитиме близько 3,3 мільярда норвезьких крон на рік у сфері послуг і 4,1 мільярда — у державному секторі.

У сільському господарстві та рибальстві загальні показники нижчі, однак приблизно 15 відсотків доданої вартості цього сектору також є вразливими до штормових нагонів, передусім через аквакультуру. Загалом за нинішніх кліматичних умов лише 0,2 відсотка сукупної доданої вартості Норвегії перебуває під ризиком затоплення, але за найгіршого сценарію цей показник може зрости до 3,7 відсотка, що еквівалентно приблизно 12,6 мільярда норвезьких крон.

Окрему увагу в дослідженні приділили нафтогазовій галузі. Хоча видобуток відбувається на шельфі, галузь значною мірою залежить від берегової інфраструктури та наземних постачальників. Через це вона також опиняється під непрямим, але суттєвим ризиком у разі підвищення рівня моря.

Автори підкреслюють, що дослідження базується на поточних економічних даних і не враховує можливих адаптаційних заходів, таких як перенесення підприємств або будівництво захисних споруд. Водночас отримані результати демонструють масштаб змін, до яких норвезькій економіці доведеться пристосовуватися, якщо викиди парникових газів не будуть суттєво скорочені.