У Західній Австралії виявили унікальний метеоритний кратер

Космічні тіла регулярно атакують нашу планету: щодня на Землю падає близько 14 тонн мікрометеоритів, а більші об'єкти згоряють в атмосфері у вигляді яскравих вогняних куль.

Джерело: phys.org

Проте падіння великих астероїдів призводить до куди більш екзотичних наслідків. Під час таких зіткнень утворюються тектити — скляні краплі з розплавленої породи, які викидаються на сотні й тисячі кілометрів від епіцентру вибуху. У новому дослідженні, опублікованому в журналі Meteoritics and Planetary Science, австралійські вчені описали відкриття раніше невідомого метеоритного кратера діаметром 4 кілометри в регіоні Істерн-Голдфілдс у Західній Австралії.

Астроблема розташована поблизу історичного золотодобувного району Ора Банда (що в перекладі з іспанської означає «золота стрічка»), за 50 кілометрів на північ від міста Калгурлі. Наразі автори дали об'єкту тимчасову назву «ударна структура Ора Банда», проте зараз вони активно співпрацюють із Центром аборигенних мов Голдфілдса, щоб узгодити для кратера автентичну назву мовою корінних народів. Ця локація унікальна тим, що її цільовими породами, які зазнали удару, є древні зеленокам'яні пояси — метаморфізовані вулканічні породи (базальти), які мають колосальне значення для економіки Австралії через високий вміст золота. Кратер виявили випадково під час розвідувального буріння.

Щоб підтвердити космічне походження структури, вченим довелося шукати незаперечні докази («незаперечні докази»), які неможливо знайти в жодних інших геологічних умовах. Першим свідченням стали конуси струсу (конуси руйнування) — характерні конічні візерунки на поверхні та в кернах, що утворюються лише від проходження надпотужної ударної хвилі. Окрім цього, у зразках породи дослідники виявили деформовані зерна кварцу зі специфічними мікроструктурами, а також позаземні хімічні залишки самого метеорита в оплавленому склі, який частково випарувався та розчинився в момент удару.

Аналіз добутих під час буріння кернів показав наявність товстого шару імпактних брекчій — порід, що миттєво роздроблюються та «цементуються» дрібними частинками в момент виділення величезної енергії. Вчені виявили як мономіктні (з одного типу породи), так і поліміктні брекчії, де різні мінерали змішалися, наче в блендері. Особливу увагу привернув зювіт — різновид брекчії з частинками вулканічного та імпактного скла. Наявність зювіту доводить, що розплавлена внаслідок удару речовина була викинута високо в небо, де застигла у формі скла ще під час польоту, а потім знову випала назад у щойно утворену воронку.

Найбільш разючим відкриттям стало те, що в цих зювітових шарах разом зі склом і деформованими мінералами дослідники виявили дрібні самородки золота. Це означає, що коли розплавлені породи вибухнули й злетіли в повітря, над кратером Ора Банда пройшов справжній золотий дощ, і благородний метал осідав на дно разом із космічним пилом. Подібні знахідки є вкрай рідкісними для метеоритних кратерів планети й наочно демонструють, наскільки унікальним є місцеве геологічне середовище Західної Австралії, де золото вже знаходилося в надрах до моменту катастрофи.

З урахуванням Ора Банда, а також нещодавно відкритих структур Ілкурлка та Міралга, на території Австралії наразі офіційно підтверджено існування 34 метеоритних кратерів. Їхній вік коливається від кількох тисяч років до вражаючих 2,2 мільярда років (як-от стародавня структура Яррабубба). Деякі з них, як знаменитий кратер Вулф-Крік, є молодими й чудово збереглися на поверхні аутбеку. Проте більшість, включно з Ора Банда, є набагато старішими й настільки сильно зазнали ерозії протягом мільйонів років, що їхні круглі контури вже неможливо побачити неозброєним оком без спеціального сканування.

Підписуйтеся на наш телеграм-канал https://t.me/VisicomAPI