Кільця дерев розкрили справжню причину занепаду Римської Британії

Серія сильних літніх посух у 364–366 роках нашої ери стала одним із ключових чинників повстання та масового вторгнення племен у Римську Британію.

Про це йдеться у новому дослідженні Кембриджського університету, опублікованому в журналі Climatic Change.

Джерело: phys.org

Дослідники проаналізували кільця дубів із південної Британії, що дозволило відтворити погодні умови на момент відомої «Змови варварів» 367 року — коли пікти, скотти та сакси одночасно атакували провінцію. Виявилось, що попередні три роки були рекордно сухими, що спричинило неврожай, голод і внутрішню дестабілізацію.

«Посухи серйозно вплинули на врожайність — особливо у період, коли Британія забезпечувала зерном римську армію на Валлі Адріана», — пояснив співавтор дослідження Чарльз Норман.

У середньому за період 350–500 років опади в основний сезон становили 51 мм на місяць, однак у 364–366 роках вони впали до 28–37 мм. За понад 1800 років (1836–2024) лише сім разів у південній Британії фіксували схожі посухи — і жодного разу поспіль.

Історичні джерела, зокрема хроніка Амміана Марцелліна, також підтверджують, що 367 року населення Британії перебувало в умовах голоду. Частина римських солдатів дезертирувала, а інші — навіть приєдналися до варварів.

Вчені вважають, що продовольча криза стала каталізатором як внутрішнього бунту гарнізонів, так і зовнішнього вторгнення. Оскільки пікти, скотти й сакси не зазнавали таких кліматичних труднощів, вони скористалися вразливістю Римської Британії для масштабного рейду.

«Це була не атака відчаю, а організований рух сильного проти слабкого», — наголосив співавтор Андреас Ржепецький.

Окрім аналізу британських подій, дослідники провели масштабне порівняння 106 битв по всій Римській імперії (350–476 рр.) — і встановили статистично значущий зв’язок між конфліктами та попередніми роками з низькими опадами.

«Зв’язок між кліматом і конфліктами стає дедалі очевиднішим і в наш час. Ці висновки — не лише про минуле, а й про наше майбутнє», — підсумувала співавторка Тетяна Бебчук.