Дослідження показало нерівність екологічного контролю в США

Найсуворіші екологічні санкції федеральної влади США проти забруднювачів частіше застосовуються у заможніших громадах, а не в найбільш забруднених районах.

До такого висновку дійшли автори дослідження за участі науковця з Вашингтонського державного університету. Вони проаналізували кримінальні справи, порушені Агентством з охорони довкілля США у 2011–2020 роках у всіх округах країни. Результати опубліковано в журналі Nature Sustainability.

Джерело: phys.org

Професор кафедри соціології Вашингтонського державного університету Ерік Джонсон зазначив, що логічно було б очікувати найжорсткішого контролю саме там, де рівень забруднення найвищий. Проте аналіз показав іншу тенденцію: чим заможніший і більш освічений округ, тим частіше влада застосовує кримінальне переслідування за порушення екологічного законодавства. Такі справи можуть завершуватися тюремним ув’язненням, великими штрафами або податковими санкціями за порушення законів, зокрема Закону про чисту воду та Закону про чисте повітря.

Дослідники використали базу даних із 732 кримінальних справ, відкритих у 432 із 3143 округів США, і зіставили їх із соціально-економічними та екологічними показниками. Найсильніший зв’язок виявили не з рівнем забруднення, а з соціально-економічним статусом територій. Наприклад, округи, що перебувають у 84-му процентилі за соціально-економічними показниками, у середньому мали на 24% більше таких справ, ніж округи з середніми показниками. Водночас зв’язку між кількістю кримінальних справ і якістю повітря чи води дослідники не виявили.

Автори роботи припускають, що на таку ситуацію впливають інституційні та організаційні чинники — від ресурсів регуляторних органів до юридичних можливостей великих корпорацій. За словами асистента професора соціології Клемсонського університету Пірса Грінберга, округи, розташовані далеко від офісів кримінального контролю Агентства з охорони довкілля США, мають значно менше таких справ. На думку Еріка Джонсона, ці результати ставлять питання про екологічну справедливість і про те, чи реагує державний контроль насамперед на реальне забруднення, чи на суспільний тиск із боку заможніших громад.