Де більше дерев — там прохолодніше: дослідження теплової нерівності Монреаля

Дерева є ключовими для охолодження міст.

Проте дослідження вчених із Конкордійського університету (Next Generation Cities Institute та Loyola Sustainability Research Centre) показало, що розподіл зелених насаджень у Монреалі робить так, що одні мешканці отримують значно більше користі від них, ніж інші.

Джерело: phys.org

У статті, опублікованій у журналі Urban Forestry & Urban Greening, дослідники проаналізували рослинність Монреаля — дерева, кущі й траву — та порівняли її з температурою земної поверхні вдень.

Використовуючи супутникові знімки та дані LiDAR-сканування, команда виявила, що збільшення площі дерев на 10% знижує температуру поверхні на 1,4 °C. Подібне збільшення кількості кущів і трави знижує її приблизно на 0,8 °C. Великі, суцільні масиви дерев охолоджують територію ефективніше, ніж розкидані невеликі групи.

Порівнявши дані про зелені насадження з демографічними показниками перепису населення Канади 2021 року, дослідники дійшли висновку: райони з вищими доходами, рівнем освіти й переважно білим населенням мають кращий доступ до якісної зеленої інфраструктури. Бідніші, етнічно різноманітні громади отримують менше охолоджувального ефекту.

У цих «знехтуваних» районах також живе більше людей із вразливих вікових груп — дітей до п’яти років та літніх осіб.

«Потреба в охолодженні прямо залежить від частки вразливих груп населення. Ми маємо більше дбати про тих, хто найбільше страждає від спеки», — зазначає провідна авторка дослідження, аспірантка Ліншан Лі з кафедри географії, планування та екології Конкордійського університету.

Як вчені вимірювали «прохолоду»

Модель дослідження спиралася на три ключові показники:

• Вплив спеки: визначався за температурою поверхні за даними супутника Landsat;
• Рослинний покрив: оцінювався за допомогою LiDAR та аерофотозйомки в межах «Метрополітенського індексу крон» Монреаля;
• Демографічні дані: бралися з перепису населення Канади 2021 року (вік, освіта, дохід, етнічність).

Модель пояснила близько 80% відмінностей у температурах поверхні між районами. Вона підтвердила: чим більше дерев і зелені, тим прохолодніше. А великі, з’єднані кластери дерев посилюють ефект охолодження.

Де не вистачає прохолоди

Дослідники створили два індекси — індекс пропозиції прохолоди (0 — низький рівень, 1 — високий) і індекс попиту, який показує частку населення у віці до 5 і понад 65 років. Порівняння цих індексів виявило зони дисбалансу: багатші райони (Outremont, West Island) мали густіший деревний покрив і нижчу температуру, тоді як Saint-Léonard, Montréal-Nord та Anjou — менше дерев і більше вразливих мешканців.

«Міські території мають обмежений простір, тому ми не можемо висадити стільки зелені, скільки хочемо. Треба навчитися ефективно керувати зеленою інфраструктурою, щоб максимізувати користь», — пояснює Ліншан Лі.

Серед авторів також — професорка географії Анджела Крос, біологиня Карлі Зітер і професорка інженерії Урсула Айкер.