Сучасні методи оцінки ризиків можуть недооцінювати гідрологічні загрози від циклонів

Оскільки тропічні циклони є одними з найбільш руйнівних природних небезпек у світі, розуміння їхніх змін в умовах потепління клімату має вирішальне значення.

Джерело: phys.org

Хоча було досягнуто значного прогресу в прогнозуванні змін інтенсивності циклонів та кількості опадів, набагато менше відомо про те, як їхня вертикальна структура реагуватиме на тепліший клімат.

Дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, пропонує новий погляд на цю проблему. В умовах екстремально теплого клімату в тропіках значно зростає частка мілких циклонів, які характеризуються максимумами конвективних висхідних потоків і аномаліями низького тиску, обмеженими нижньою тропосферою. При цьому небезпеки, пов'язані з мілкими циклонами, відрізняються від загроз глибоких циклонів.

Використовуючи поєднання моделювання кліматичних моделей та проксі-даних, дослідницька група з Інституту фізики атмосфери Китайської академії наук виявила, що під час кліматичного оптимуму раннього еоцену (56–48 мільйонів років тому) частка мілких циклонів у тропіках зросла до 51,83%, перевищивши кількість типових глибоких циклонів. Це зрушення викликане підвищеною концентрацією вуглекислого газу, що призводить до стабільнішої атмосфери та сильнішої вентиляції на середніх рівнях, обмежуючи розвиток циклонів.

Чи означають мілкіші циклони менший ризик? Не обов'язково. Хоча мілкі циклони зазвичай створюють слабший вітер, їхній загальний внесок в екстремальні опади в епоху раннього еоцену був порівнянним із глибокими циклонами. Перша авторка роботи Тін'юй Чжан зазначила, що відокремлення кількості опадів від швидкості вітру в мілких циклонах, ймовірно, зумовлене інтенсивними процесами утворення теплих дощів.

За словами співавтора дослідження Тяньцзюня Чжоу, ця робота підкреслює необхідність переоцінки майбутніх гідрологічних небезпек, пов'язаних із циклонами. Наявні прогнози значною мірою спираються на показники верхніх шарів атмосфери, яким відповідають глибокі циклони, через що мілкі системи часто залишаються поза увагою.

Водночас швидкість вітру широко використовується як міра інтенсивності тропічних циклонів у поточних оцінках ризиків. Ураховуючи розбіжність між кількістю опадів та швидкістю вітру в мілких циклонах, метрики на основі вітру схильні недооцінювати майбутні пов'язані з циклонами гідрологічні загрози.