Китайські вчені використали ШІ для картування хімічного складу зворотного боку Місяця

Китайські дослідники створили модель штучного інтелекту, яка дозволила значно точніше визначити хімічний склад зворотного боку Місяця.

У роботі використали дані перших зразків місячного ґрунту, доставлених місією Chang’e-6 із далекого боку супутника Землі. На їхній основі вчені інтегрували реальні вимірювання у глобальну карту хімічного складу Місяця.

Джерело: tvbrics.com

Новий підхід поєднав аналіз зразків із багатоспектральними даними високої роздільної здатності, отриманими з орбіти Місяця у видимому та ближньому інфрачервоному діапазонах. Такий метод дозволив поєднати прямі лабораторні вимірювання з результатами дистанційного зондування, що дало значно повніше уявлення про геохімічну будову місячної поверхні.

За допомогою алгоритмів штучного інтелекту дослідники змогли відтворити глобальний розподіл оксидів шести ключових елементів — заліза, титану, алюмінію, магнію, кальцію та кремнію. Модель також розрахувала магнієвий індекс, що допомагає точніше оцінювати склад місячних порід. Навіть за невеликої кількості зразків система змогла створити досить точну карту.

Результати дослідження показали відмінності між трьома головними геохімічними регіонами Місяця — морями, високогір’ями та басейном Південний полюс — Ейткен. На зворотному боці супутника виявили більшу частку магнезіального анортозиту, що підтверджує теорію асиметричної кристалізації первинного океану магми Місяця. Отримані дані можуть допомогти майбутнім місіям із посадки, пошуку ресурсів та довгострокового освоєння космосу.