Ірак розглядає відновлення нафтового транзиту через Ліван

Заява Іраку про створення комісії для переговорів із Туреччиною щодо продовження угоди про транзит нафти актуалізувала питання відновлення історичного нафтопроводу Кіркук–Тріполі, що пролягає через Сирію до Лівану.

Джерело:

• Підписуйтеся на наш телеграм-канал https://t.me/VisicomAPI

Загострення американсько-іранського протистояння та блокування Ормузької протоки змусили Багдад шукати альтернативні сухопутні маршрути, оскільки нещодавня криза вже призвела до падіння експорту та мільйонних щоденних збитків. Діюча угода з Туреччиною щодо транзиту через порт Джейхан завершується 27 липня 2026 року, а нові умови Анкари та обмежена пропускна здатність змушують Ірак диверсифікувати логістику.

Потенційне відновлення гілки Кіркук–Тріполі із потужністю 900 тисяч барелів на добу дозволить Іраку значно зменшити залежність від турецького транзиту та посилити свої позиції на європейському ринку. Активізації цього проєкту сприяє також скасування економічних санкцій проти Сирії, територією якої пролягає близько 250 кілометрів трубопроводу.

Співпраця між Багдадом і Бейрутом в енергетичній сфері триває ще з 2021 року у межах угод про постачання палива в обмін на ліванські товари та послуги, і новий іракський уряд підтвердив намір виконувати ці зобов'язання. Питання реанімації нафтопроводу вже стало пріоритетом для уряду ліванського прем'єра Навафа Салама та обговорювалося під час офіційних зустрічей із новим прем'єр-міністром Іраку Алі Аль-Зайді.

Для Лівану цей проєкт є унікальним шансом перетворити місто Тріполі на потужний регіональний хаб для зберігання та реекспорту нафти завдяки наявності резервуарів об'ємом 2,7 мільйона барелів. Запуск магістралі дозволить відновити роботу місцевого нафтопереробного заводу, забезпечити внутрішній ринок дешевим паливом, створити сотні робочих місць і принести стабільні валютні надходження до бюджету.

Успішна реалізація ініціативи вимагає консолідованої політичної волі, а також врегулювання юридичних і технічних аспектів між Іраком, Сирією та Ліваном, що закладе основу для довгострокового стратегічного партнерства. Водночас для Лівану це стане надійним містком до відновлення власної економіки в очікуванні початку розробки нафтогазових родовищ у своїй виключній морській зоні.