Нові технології допомагають захистити китів від змін клімату

Нова модель точно прогнозує міграцію горбатих китів — і може допомогти їм вижити у зміненому кліматі.

Джерело: phys.org

Деталі:

Горбаті кити (Megaptera novaeangliae) мігрують протягом року між Антарктидою та північчю Австралії.

Цьогорічний сезон горбатих китів в Австралії майже завершився. Ці улюблені морські велетні прямують до Антарктиди, щоб провести літо за годуванням. Наступного року, починаючи з квітня, мільйони людей знову зможуть спостерігати за їхніми переміщеннями та акробатичними виступами — з берега чи на борту одного з сотень туристичних кораблів для спостереження за китами.

Однак, попри зацікавленість у спостереженні за горбатими китами, ми все ще дуже мало знаємо про них. Ці тварини славляться своїми активностями на поверхні води, але більшу частину часу вони проводять під водою, поза межами нашого прямого спостереження.

Однією з найбільших загадок залишається те, як ці тварини приймають рішення про те, що робити та куди прямувати.

Нова модель для вивчення міграції

У нашому новому дослідженні, опублікованому в журналі Marine Mammal Science, ми створили модель, яка ефективно відтворює ключові поведінкові особливості горбатих китів і їхні міграційні рухи на східному узбережжі Австралії. Модель допомагає передбачити виклики, з якими можуть зіткнутися кити в майбутньому, і сприяє їхньому кращому збереженню.

Відновлення популяцій

Після завершення комерційного китобійного промислу відновлення популяцій горбатих китів у світі стало успішним. В Австралії цей вид було виключено зі списку зникаючих у 2022 році.

Однак учені побоюються, що зміни клімату можуть стати найбільшою загрозою для їхнього виживання.

Попередні дослідження показали, що кліматичні фактори впливають на екологію горбатих китів. Наприклад, тоді як температура води мало впливає на умови Антарктики, занадто теплі місця для розмноження можуть змусити китів шукати нові сприятливі території.

Наразі ми використовуємо супутникові трекери для відстеження міграцій китів. Але ця інформація надає мало деталей про їхню поведінку на меншому масштабі — як вони спілкуються, полюють або реагують на певні умови.

Моделювання міграційного шляху

Ми звернулися до комп’ютерного моделювання, яке дозволяє працювати з обмеженими чи неповними даними. Особливо корисні моделі на основі агентів, які відображають реакції агента (у цьому випадку групи з матері-кита та одного дитинчати) на умови середовища.

Наша модель імітує міграційні рухи матері-кита та дитинчати між Великим бар’єрним рифом і затокою Голд-Кост. На цьому маршруті важливою зупинкою є затока Герві, де через спокійні та захищені води кити можуть залишатися кілька тижнів перед продовженням міграції.

Ми виявили, що кити уникають надто мілких, глибоких або теплих вод, подібно до того, як люди ховаються від спеки або дощу в приміщеннях.

Довідково:

Інструмент для збереження китів

Хоча модель менш точно передбачає час подорожі між Великим бар’єрним рифом і затокою Голд-Кост, вона надає основу для вивчення реакцій китів на зміни умов океану в майбутньому. У теорії модель можна застосувати й до інших морських видів, якщо є відповідні дані про їхню поведінку.

Розробка таких прогнозних моделей є важливою для підтримки зусиль із збереження та розробки стратегій захисту вразливих видів, що страждають від змін клімату.

• #технологія
• #карта
• #кити