Як покинуті будівлі перетворюють місто на піч і що може врятувати мешканців

У спекотний день у Техасі деякі райони Г’юстона нагріваються значно швидше за інші.

Джерело:

Нове дослідження Техаського університету A&M показало, що основна причина — покинуті й занедбані території.

Лектор кафедри ландшафтної архітектури та міського планування доктор Діндін Рен з’ясував, що порожні ділянки із зеленими насадженнями здатні охолоджувати навколишню місцевість, тоді як занедбані будівлі чи заасфальтовані майданчики, навпаки, підвищують температуру поверхні землі на цілих 20 градусів за Фаренгейтом.

«Жителі вразливих районів частіше страждають від теплових ударів і хвороб, пов’язаних зі спекою, — каже Рен. — Бетонні конструкції накопичують тепло вдень і віддають його вночі, через що температура не знижується навіть після заходу сонця».

Карта теплових пасток

Г’юстон входить до десятки найспекотніших міст США. Щоб зрозуміти, чому саме, Рен використав понад 1400 знімків із дронів і супутникові дані NASA Landsat, створивши детальну карту міського тепла на рівні вулиць.

Він дослідив сім типових ділянок — від житлових кварталів до промислових зон — і виявив закономірність: там, де найбільше покинутих територій, мешканці найбільш соціально вразливі.

«Тип поверхні має вирішальне значення, — пояснює Рен. — Грунт або гравій нагріваються сильніше, ніж зелена трава, але все ж менше, ніж асфальт або бетон».

За підрахунками, лише в Г’юстоні близько 45 тисяч акрів пустих ділянок і 10 тисяч акрів покинутих будівель. Навіть невелике скупчення таких споруд у промисловій зоні здатне різко підняти температуру довкола.

Місто, в якому небезпечно ходити пішки

Висока температура поверхні робить вулиці, зупинки громадського транспорту й тротуари небезпечними для пішоходів.

«Г’юстон відомий своєю “непрохідністю”, — каже дослідник. — Бідні люди змушені ходити або їздити велосипедом під палючим сонцем, без тіні, що шкодить здоров’ю».

Рен згадав і власний досвід: «Google Maps показував п’ять хвилин ходи до аптеки, але в реальності шлях зайняв пів години без жодного світлофора, тіні чи переходу. Того дня я отримав тепловий удар».

Конкрет і дахи зберігають тепло навіть уночі, через що люди витрачають більше на охолодження, а енергосистема міста зазнає додаткового навантаження.

Зелені рішення

Попри тривожні висновки, Рен вважає, що навіть невеликі зміни можуть зменшити ризики.

«Бідні райони бракують зелених зон, — каже він. — Зелені насадження допоможуть знизити температуру, покращать здоров’я й зроблять вулиці придатнішими для життя».

Занедбані ділянки можна перетворити на “зелену інфраструктуру” — сквери, тіньові зони або громадські сади. Це не лише адаптація до клімату, а й спосіб зробити міський простір безпечнішим.

У подальшій роботі вчений планує поєднати дані про температуру з медичною статистикою CDC, щоб виявити зв’язок між тепловим впливом і захворюваннями.

Він сподівається, що результати допоможуть міській владі визначити пріоритети охолодження для найспекотніших районів Г’юстона — і стануть уроком для інших міст.

«Якщо така проблема є навіть у процвітаючому мегаполісі, — підсумовує Рен, — то в містах, які скорочуються, де ще більше покинутих земель, ситуація може бути значно гіршою».