Полярні сяйва й охолодження Урана показали в тривимірній мапі

Міжнародна група астрономів уперше змогла відтворити вертикальну структуру верхньої атмосфери Урана та простежити, як температура й концентрація заряджених частинок змінюються з висотою.

За допомогою інструмента NIRSpec космічного телескопа «Джеймс Вебб» дослідники спостерігали планету майже протягом повного оберту, фіксуючи слабке світіння молекул високо над хмарами.

Джерело: phys.org

Отримані дані стали найдетальнішим на сьогодні описом формування полярних сяйв Урана та їхнього зв’язку з незвично нахиленим магнітним полем планети. Дослідження, опубліковане в журналі Geophysical Research Letters, також підтвердило, що верхня атмосфера Урана продовжує охолоджуватися — тенденція триває з початку 1990-х років. Середня температура становить близько 426 кельвінів (приблизно 150 °C), що нижче за попередні вимірювання.

Команда під керівництвом Паоли Тіранті з Нортумбрійського університету у Великій Британії дослідила іоносферу — шар атмосфери, який простягається до 5000 кілометрів над верхівками хмар і активно взаємодіє з магнітним полем. Максимальні температури зафіксовано на висотах 3000–4000 кілометрів, тоді як найбільша густина іонів спостерігається приблизно на 1000 кілометрах. Також виявлено дві яскраві смуги полярного сяйва поблизу магнітних полюсів і темнішу ділянку між ними, пов’язану з геометрією магнітних ліній.

Особливе розташування телескопа «Джеймс Вебб» у точці Лагранжа L2 дозволило безперервно спостерігати повний оберт Урана протягом приблизно 15 годин — це унікальний набір даних для однієї обсерваторії. За словами дослідників, деталізована тривимірна карта атмосфери допомагає краще зрозуміти енергетичний баланс крижаних гігантів і стане важливим кроком у вивченні подібних планет за межами Сонячної системи.