Вчені створили найточнішу карту аграрних викидів у світі

Дослідники з Корнельського університету представили найдетальнішу на сьогодні глобальну карту викидів із сільськогосподарських угідь.

У статті, опублікованій у журналі Nature Climate Change, вони об’єднали наземні вимірювання, супутникові дані та моделі, щоб відобразити викиди з роздільною здатністю до 10 кілометрів — із деталізацією за культурами та джерелами. Це дозволяє визначати не лише країни, а й конкретні регіони та типи виробництва, де потрібні точкові заходи зі скорочення викидів.

Джерело: phys.org

Орні землі займають близько 12% площі суші та формують чверть викидів у межах аграрного сектору. За оцінками авторів, у 2020 році вони спричинили викиди, еквівалентні 2,5 гігатоннам CO₂. Майже половина припала на Східну Азію та Тихоокеанський регіон, ще 30% — на Південну Азію, Європу та Центральну Азію. Із 46 досліджених культур найбільше викидів дали рис (43%), кукурудза, олійна пальма та пшениця. Основними джерелами стали осушені торфовища під плантації пальми (35%), затоплені рисові поля (35%) і використання синтетичних добрив (23%).

Автори наголошують, що скорочення викидів потребує різних підходів залежно від культури та регіону: контрольоване повторне зволоження торфовищ, зміна управління рисовими чеками та оптимізація використання добрив можуть суттєво зменшити навантаження на клімат. Водночас дослідження показало зв’язок між високою продуктивністю і високими викидами, тож планування має враховувати ефективність виробництва, щоб уникнути несправедливих рішень для регіонів із великим обсягом продовольства.

Науковці підкреслюють, що нові карти відкривають можливість діяти на субнаціональному рівні — там, де рішення ухвалюють місцеві громади. Оскільки ресурси для кліматичних заходів обмежені, точна локалізація «гарячих точок» допоможе спрямовувати фінансування туди, де воно дасть найбільший ефект.