Китай відновлює авіабазу Бангладеш поблизу стратегічного вузла Індії

Тінь Китаю поблизу Сілігурі? Пекін допомагає відновити авіабазу часів Другої світової у Бангладеш біля «курячої шийки» Індії

Джерело: economictimes.indiatimes.com

Китай, як повідомляється, бере участь у відновленні старої авіабази часів Другої світової війни в місті Лалмонірхат, Бангладеш — всього за 12–15 км від індійського кордону. Ця база розташована лише за 135 км від Сілігурійського коридору, стратегічно важливого «перешийка», що з’єднує північно-східні штати Індії з рештою країни. Нещодавній візит китайських чиновників на місце викликав занепокоєння щодо військового використання об’єкта.

Лалмонірхат: спадщина війни

Авіабаза Лалмонірхат була збудована британцями у 1931 році як форпост союзників у Південно-Східній Азії. Після розділу Індії, Пакистан ненадовго використовував її у 1958 році для цивільних перевезень. Відтоді база занепала, хоча має в розпорядженні 1166 акрів землі, 4-кілометрову злітну смугу та велику інфраструктуру.

У 2019 році уряд Шейх Хасіни оголосив про створення тут авіаційного та аерокосмічного університету, який тепер працює під егідою ВПС Бангладеш. Тимчасова адміністрація під керівництвом Мохаммеда Юнуса запропонувала відновити Лалмонірхат та ще п’ять британських аеропортів (Ішварді, Тхакургаон, Шамшернагар, Комілла і Богра) з метою стимулювання економіки.

Стратегічні ризики для Індії

Сілігурійський коридор або «куряча шийка» — це 22-кілометровий перешийок, що з’єднує Індію з її північно-східними штатами. Його вразливість — одне з ключових питань безпеки для Делі. Як зазначає професорка Шріпарна Патхак з Університету OP Jindal Global, навіть якщо база офіційно буде цивільною, Китай може використовувати її для військового або розвідувального спостереження.

2017 року конфлікт у Докламі вже показав, наскільки критичним є цей регіон, що спонукало Індію до посилення військової присутності.

Китайський економічно-військовий інтерес

Китай нарощує присутність у Бангладеш не лише у військовій, а й у економічній сфері. Компанії КНР будують заводи, сонячну електростанцію поблизу Рангпуру та ціле «супутникове місто». За словами журналіста з Дакки, який говорив на умовах анонімності, ці проєкти виконуються здебільшого китайськими робітниками, без активного залучення місцевих.

Аналітик Калпіт Манкікар вважає, що активізація пов’язана зі зміною політичного курсу:

«Попередній прем’єр-міністр Шейх Хасіна дотримувалася більш пророзійської позиції щодо Індії. Тепер же уряд Юнуса відкрито заявляє, що Бангладеш може стати новим фронтом проти Індії — і Китай, звісно, цим скористається».

Пакистанський фактор

Індія також занепокоєна зближенням Бангладеш із Пакистаном. Перед приїздом китайської делегації авіабазу інспектували представники пакистанських спецслужб. Генерал Упендра Двіведі, головнокомандувач індійської армії, прокоментував: «Я вже називав одну країну епіцентром тероризму. Якщо їхні представники з’являються у сусідній державі, це — привід для серйозного занепокоєння».

Колись пакистанська розвідка ІСІ активно співпрацювала з сепаратистами в північно-східній Індії, які діяли з території Бангладеш до 2009 року, коли уряд Хасіни придушив ці групи.

Китайська повітряна стратегія в Гімалаях

Відновлення бази в Лалмонірхаті є частиною більш широкої стратегії Китаю. З 2024 року Пекін модернізував щонайменше шість авіабаз біля Лінії фактичного контролю (LAC): Тінгрі, Лхунзе, Буранг, Ютянь, Ярканд. Вони отримали нові ангари, системи дозаправки, дрони та майданчики для тестування двигунів.

За словами дослідника геопросторової розвідки Деміена Саймона, це «узгоджена стратегія Китаю — розширити радіус дії та оперативну готовність поблизу кордонів».

Колишній заступник голови ВПС Індії маршал Аніл Кхосла наголошує: «Ці бази розташовані у 25–150 км від LAC, що дає змогу КНР розгорнути винищувачі та безпілотники практично миттєво».

Китай також подолав технічні обмеження Тибету, інвестуючи у двигуни для високогір’я, літаки раннього попередження, дрони, системи дозаправки в повітрі та створюючи «кластери баз», які підтримують одна одну у разі атаки.

Відповідь Індії

Індія оновлює інфраструктуру баз в Амбалі та Хасимарі, покращує системи безпеки та радара. Але Китай має технологічну перевагу — близько 195 винищувачів п’ятого покоління J-20, а також нові моделі J-36 і J-50 з підтримкою ШІ.

За словами Саймона, «Масштаб і глибина модернізацій свідчать, що Китай готується до постійної присутності поблизу LAC».