Нове дослідження пояснює, чому прибережні міста затопить швидше

Зі зростанням глобальної температури Світовий океан зазнає масштабних трансформацій, причому окрім загальновідомого танення льодовиків і теплового розширення, у гру вступає раніше не врахований невидимий фактор — власна гравітація та гнучкість Землі.

Джерело: sciencex.com

Цей феномен, детально описаний у свіжому дослідженні журналу Geophysical Research Letters, отримав назву GRD-ефекту (гравітація, деформація кори та коливання осі обертання). Традиційні кліматичні прогнози, включно зі стандартами IPCC, досі фокусувалися лише на об'ємі талої води, повністю ігноруючи той факт, що перерозподіл водних мас змінює локальну силу тяжіння, прогинає земну кору під своєю вагою та навіть злегка зміщує вісь обертання планети.

Запущене вченими моделювання кліматичних сценаріїв до 2100 року показало, що у місцях, де вода накопичується, фізичні закони буквально штовхають її рівень ще вище. У результаті додаткове підняття води фіксується вздовж густонаселених узбереж і мілководних континентальних шельфів, тоді як у віддалених районах глибокого океану рівень води, навпаки, виявляється трохи нижчим за очікуваний.

Дослідники підрахували, що через дію GRD-ефекту рівень моря в окремих прибережних зонах Арктики та Південно-Східної Азії до кінця століття може виявитися на ~5 см вищим, ніж вважалося раніше. Хоча в глобальному масштабі ця цифра здається невеликою, для конкретних мегаполісів та острівних держав додаткові сантиметри означають значне посилення руйнівної сили штормових припливів.

Автори праці наполягають, що урядові структури та фахівці з планування прибережних зон повинні терміново включити фізику GRD до майбутніх прогнозів повеней. Без урахування цих прихованих сил людство залишається сліпим до реальної поведінки води, суттєво занижуючи оцінку майбутніх кліматичних загроз під час наступного великого припливу.