Де насправді росли предки пшениці: нове картування змінило уявлення про початки землеробства

Дослідники з University of Copenhagen та University of the Basque Country за допомогою машинного навчання й кліматичного моделювання відтворили ареали 65 диких рослин, пов’язаних із виникненням землеробства у Західній Азії.

Джерело: phys.org

Йдеться про предків пшениці, ячменю, жита, сочевиці та інших культур, які понад 10 тисяч років тому стали основою аграрної революції. Результати, опубліковані в журналі Open Quaternary, свідчать, що 12 тисяч років тому ці рослини були поширені значно менше, ніж вважалося раніше.

Археолог Джо Роу зазначає, що хоча археологічні знахідки підтверджують появу перших землеробських суспільств на Близькому Сході, природний рослинний фон того часу досі залишався маловідомим. Нові дані показують, що предки пшениці, жита та ячменю росли не там, де очікували науковці, і були сконцентровані переважно вздовж середземноморського узбережжя Леванту. Археоботанік Амайя Арранс-Отаегі пояснює, що ця територія могла слугувати своєрідним кліматичним «притулком» під час холодних і сухих умов пізнього льодовикового періоду.

Вчені використали кліматичні моделі, подібні до тих, що застосовує IPCC для прогнозування майбутніх змін клімату, але спрямували їх у минуле. Поєднавши ці симуляції з відкритими даними про сучасні ареали рослин і алгоритмами машинного навчання, вони створили карти ймовірного поширення диких предків культур. Такий підхід дає незалежну від археологічних знахідок картину екологічного середовища, в якому відбувався перехід від збиральництва до землеробства, і відкриває нові можливості для вивчення витоків світового сільського господарства.