Дослідження показало, що океани стримують глобальне поширення посух

Міжнародна група дослідників на чолі з науковцями Індійського технологічного інституту Гандінагар (IITGN) встановила, що температурні коливання океанів допомагають стримувати глобальне поширення посух.

Результати дослідження опубліковані у журналі Communications Earth & Environment. Аналіз кліматичних даних за 1901–2020 роки показав, що одночасні посухи охоплювали від 1,8% до 6,5% суші планети — значно менше, ніж попередні припущення про можливе висихання одразу шостої частини Землі.

Джерело: phys.org

У межах дослідження вчені створили глобальну мережеву модель поширення посух. Вони розглядали початок посухи як подію у глобальній системі: якщо два віддалені регіони входили у фазу посухи приблизно в один і той самий час, їх вважали синхронізованими. Такий підхід дозволив виявити основні «центри посух» у світі — зокрема в Австралії, Південній Америці, південній частині Африки та деяких районах Північної Америки.

Дослідники також проаналізували історичні дані про врожайність пшениці, рису, кукурудзи та сої. З’ясувалося, що навіть помірні посухи значно підвищують ризик неврожаю. У багатьох великих аграрних регіонах імовірність втрати врожаю в таких умовах перевищує 25%, а для кукурудзи й сої іноді сягає 40–50%.

Водночас природні кліматичні процеси обмежують одночасне поширення посух у різних частинах світу. Одним із головних чинників є коливання температури поверхні океану, зокрема цикл Ель-Ніньйо — Південне коливання у Тихому океані. Під час фаз Ель-Ніньйо Австралія часто стає одним із головних центрів посух, тоді як інші регіони реагують інакше. Під час Ла-Ніньї картина змінюється, і посухи розподіляються більш розрізнено.

Дослідження також показало, що приблизно дві третини довгострокових змін інтенсивності посух пов’язані зі змінами кількості опадів, тоді як близько третини пояснюється підвищенням температури, що посилює випаровування. Найбільший вплив опади мають у таких регіонах, як Австралія та Південна Америка, але роль температури поступово зростає в Європі та Азії.

На думку авторів роботи, отримані результати мають важливе значення для глобальної продовольчої безпеки. Оскільки посухи рідко охоплюють усі аграрні регіони одночасно, міжнародна торгівля, запаси продовольства та гнучка аграрна політика можуть допомогти стабілізувати світові ринки. Розуміння зв’язку між океанами, опадами та температурою також дозволяє створювати системи раннього попередження, які допоможуть запобігти продовольчим кризам.