Землетруси в Мармуровому морі наближаються до Стамбула: що виявили сейсмологи

У квітні 2025 року Головний Мармарський розлом під Мармуровим морем у північно-західній Туреччині зазнав найпотужнішого землетрусу за понад 60 років — магнітудою 6,2.

У дослідженні, опублікованому в журналі Science, міжнародна команда під керівництвом професорки Патріції Мартінес-Гарсон із Центру геонаук GFZ (Німеччина) проаналізувала майже 20 років сейсмічних даних, щоб зрозуміти динаміку цього та попередніх землетрусів.

Джерело: phys.org

Аналіз показав чітку закономірність: протягом приблизно останніх 15 років уздовж Мармарського розлому відбувається послідовна східна міграція помірних землетрусів (магнітуда понад 5). Ці події поступово зміщуються від повільно «повзучих» ділянок розлому до так званих заблокованих сегментів, здатних накопичувати значну тектонічну напругу.

Головний Мармарський розлом є одним із найнебезпечніших у Європі та єдиною частиною Північно-Анатолійської зони розломів, де з 1766 року не відбувався великий землетрус магнітудою понад 7. Історичні дані свідчать, що середній інтервал між такими подіями становить близько 250 років, тож регіон уже перебуває на пізній стадії сейсмічного циклу.

Попередні дослідження показали, що західна частина розлому частково розряджає напругу через повільне ковзання, тоді як ближче до Стамбула розлом повністю «заблокований». Перехідні та заблоковані сегменти додатково навантажуються за рахунок повільних зсувів на сусідніх ділянках, що підвищує ризик сильного землетрусу.

Землетрус 23 квітня 2025 року став кульмінацією десятирічної східної активізації. Він охопив приблизно 10–20 км центральної частини розлому та частково перекрив зону землетрусу 2019 року магнітудою 5,8. Обидві події характеризувалися асиметричним розподілом афтершоків із чітким зміщенням у східному напрямку — у бік Стамбула.

Афтершоки 2025 року зупинилися біля східної межі близько 15-кілометрової «тихої» ділянки між перехідним сегментом і повністю заблокованим сегментом Принцевих островів на південь від Стамбула. Дослідники зазначають, що ця зона залишається сильно напруженою й може стати місцем наступного помірного або навіть великого землетрусу.

Автори підкреслюють: спостережувана східна спрямованість розривів означає, що у разі майбутніх землетрусів, які почнуться на захід від Стамбула, сейсмічні хвилі можуть бути сильнішими саме в напрямку мегаполіса з населенням близько 18 мільйонів осіб.

У зв’язку з цим науковці наголошують на критичній важливості щільного моніторингу підводного розлому в режимі реального часу. Це включає розвиток мережі свердловинних станцій, донних сейсмічних датчиків і волоконно-оптичних систем спостереження, які дозволять швидше реагувати на небезпеку та зменшувати ризики для інфраструктури й населення Стамбула.