Прогулянки на природі змінюють мікробіом носа та рятують від депресії — дослідження

Вчені виявили зв'язок між мікробіомом носа, психічним здоров'ям та прогулянками в зелених зонах

Джерело: phys.org

ВАШИНГТОН — Численні наукові праці вже довели користь природи для людини: від покращення роботи мозку та зниження артеріального тиску до зміцнення психічного здоров'я. Проте досі дослідники майже не звертали уваги на важливого посередника у цьому процесі — назальний мікробіом, тобто спільноту мікробів, які живуть у носі людини. Мікробіологи з Денверського музею природи та науки вирішили заповнити цю прогалину й провели унікальне дослідження, залучивши 111 відвідувачів музею, аби виявити особливі мікробні паттерни, пов'язані з емоційним станом людей та їхнім перебуванням у парках.

Керівницею проєкту виступила доктор філософії в галузі геноміки Бріджит Шаліфор, яка представила перші результати аналізу на всесвітній конференції ASM Microbe 2026 у Вашингтоні. Експеримент проходив безпосередньо в геномній лабораторії музею, де відвідувачі могли спостерігати за роботою вчених через скляні стіни. Учасники дослідження самостійно здавали мазки з носа — процедура, яка після пандемії COVID-11 стала звичною для кожного, — а також заповнювали спеціальні анкети про свій психічний стан, наявність домашніх тварин та кількість часу, проведеного на вулиці.

Щоб точно оцінити рівень озеленення територій, де проживають піддослідні, мікробіологи звернулися по допомогу до музейної команди наук про Землю. За допомогою публічних супутникових даних фахівці створили точні карти зелених насаджень навколо адрес проживання всіх учасників експерименту. Отримані зразки мазків досліджували методом секвенування гена 16S rRNA, що дозволило детально каталогізувати та вивчити складні мікробні колонії, які населяють дихальні шляхи добровольців.

Попередній аналіз показав, що регулярні контакти із зеленими зонами та наявність домашніх тварин суттєво змінюють склад назального мікробіому в позитивний бік. У людей, які живуть у районах із рясною рослинністю, мікрофлора носа виявилася значно багатшою та різноманітнішою. Ба більше, ті самі види бактерій, які частіше зустрічалися у любителів прогулянок на свіжому повітрі, демонстрували чіткий зв'язок із вищими балами у тестах на психічне благополуччя та емоційну стійкість.

Науковці наголошують, що високе різноманіття та насиченість мікробіому традиційно вважаються ключовими ознаками міцного здоров'я. Водночас дослідження виявило цікаву закономірність: сам час, проведений на вулиці, мав сильніший позитивний вплив на мікробіоми носа, ніж просто проживання поруч із парком. Люди, які проводили більше часу поза межами приміщень, незалежно від рівня озеленення їхнього району, демонстрували значно нижчі показники депресії та тривожності.

Це відкриття свідчить про те, що назальний мікробіом активно реагує на наш спосіб життя та безпосередньо допомагає запускати позитивні зміни в ментальному здоров'ї. Фактично, людина здатна самостійно оздоровлювати власну мікрофлору, просто частіше перебуваючи на природі. Для наукової команди Денверського музею цей експеримент став одним із перших успішних кроків у сфері мікробіології, що продовжує традицію проведення серйозних фундаментальних досліджень на базі культурних інституцій.