Геополітика рулить капіталом: компанії дедалі частіше інвестують лише в «політично правильні» країни

Геополітична напруженість почала відігравати вирішальну роль у міжнародних інвестиційних рішеннях

Джерело: phys.org

ЛОНДОН — Геополітичні конфлікти дедалі сильніше впливають на те, які країни великі компанії обирають для розміщення своїх капіталів. Згідно з новим дослідженням науковців Королівського коледжу Лондона (King's College London) та Світового банку, фірми все частіше віддають перевагу політично дружнім державам під час здійснення прямих іноземних інвестицій. Науковці проаналізували глобальні дані за останні два десятиліття, включаючи нові проєкти, злиття та поглинання, а також діяльність транснаціональних філій, і зафіксували чітку зміну інвестиційних трендів.

Співавтори дослідження П'єр-Луї Везіна та Арті Гровер з'ясували, що сьогодні фактор політичного союзу важить набагато більше, ніж 10 років тому. Країни, які є геополітично віддаленими одна від одної — що вимірюється голосуванням в ООН, суспільною думкою, рівнем демократії та членством у військово-політичних блоках — залучають значно менше взаємних інвестицій. Цей ефект помітно посилився наприкінці 2010-х років і став ще більш вираженим після пандемії COVID-19. Автори називають це проявом «френдшорингу» (friendshoring) — перенесення виробничих потужностей та інвестицій виключно до країн-партнерів чи союзників.

Втім, цей тренд не є абсолютно всеохопним для всієї планети. Дослідження засвідчило, що «френдшоринг» в основному стимулюють корпорації із розвинених західних економік, зокрема США, Канади та Великої Британії. На противагу їм, компанії з багатьох економік Східної Азії, серед яких Японія, Сінгапур та Південна Корея, майже не демонструють прагнення уникати геополітично віддалених напрямків. Особливо виділяються китайські фірми, які останнім часом навіть нарощують інвестиції в ті регіони, що мають серйозні політичні розбіжності з офіційним Пекіном.

Ця наукова робота також руйнує популярний міф про те, що геополітичні обмеження стосуються лише стратегічно чутливих сфер, як-от виробництво напівпровідників, мікросхем чи оборонна промисловість. Аналогічні закономірності відсторонення та ізоляції «недружніх» країн спостерігаються у найрізноманітніших секторах економіки, включно з тими, що глибоко інтегровані в традиційні глобальні ланцюги постачання. Політика тепер диктує умови навіть у цивільному комерційному виробництві, де раніше панував виключно прагматизм.

Дослідники б'ють на сполох через можливі наслідки такого поділу світу на табори. Вони наголошують, що подібне геополітичне розходження може мати вкрай негативний вплив на країни, що розвиваються. Багато з них роками покладалися на фінансові вливання з боку розвинених західних держав, які критично необхідні для створення нових робочих місць, передачі сучасних технологій, модернізації підприємств та загального економічного зростання. Тепер ці країни ризикують залишитися без підтримки просто через «неправильний» політичний вектор.

Таким чином, сучасна геополітика створює нові виклики для глобалізації, перетворюючи карту світових інвестицій на відображення політичних альянсів. Якщо раніше бізнес шукав країни з найдешевшою робочою силою чи найкращою логістикою, то зараз на перше місце виходить безпека та передбачуваність режиму. У довгостроковій перспективі це може призвести до фрагментації світової економіки, де капітал циркулюватиме лише всередині закритих, ідеологічно однорідних блоків.